1. Орфографічний словник української мови

лулусь

лулу́сь 1

вигук

незмінювана словникова одиниця

діал.

лулу́сь 2

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лулусь — див. бух Словник синонімів Вусика
  2. лулусь — ЛУЛУ́СЬ, виг., діал. Уживане як присудок за знач. лулу́снути. Аж ось – лулусь щось під ногами! (Є. Гребінка); Лулусь його ув лоб (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. лулусь — ЛУЛУ́СЬ, виг., діал. 1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару. 2. Уживається як присудок за знач. лулу́снути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Греб., І, 1957, 58); Лулусь його в лобі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. лулусь — Лулусь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб! Словник української мови Грінченка