1. Словник української мови у 20 томах

лулусь

ЛУЛУ́СЬ, виг., діал.

Уживане як присудок за знач. лулу́снути.

Аж ось – лулусь щось під ногами! (Є. Гребінка);

Лулусь його ув лоб (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лулусь — лулу́сь 1 вигук незмінювана словникова одиниця діал. лулу́сь 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. лулусь — див. бух Словник синонімів Вусика
  3. лулусь — ЛУЛУ́СЬ, виг., діал. 1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару. 2. Уживається як присудок за знач. лулу́снути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Греб., І, 1957, 58); Лулусь його в лобі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. лулусь — Лулусь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб! Словник української мови Грінченка