лущіння
Лущі́ння, -ня
с. = лускання.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лущіння — лущі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лущіння — -я, с. Те саме, що лущення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лущіння — ЛУЩІ́ННЯ, я, с. Те саме, що лу́щення. Вставати не хотілося, та, очевидячки, всі вже не тико [тільки] очі попротирали, али [але] й повмивалися, бо оно горох для лущіння на лавці стоїть (В. Словник української мови у 20 томах
- лущіння — ЛУЩІ́ННЯ, я, с. Те саме, що лу́щення. На полях, де замість оранки проводилось лущіння.., сходи здебільшого вийшли нормальними (Наука.., 6, 1956, 23). Словник української мови в 11 томах