1. Словник української мови у 20 томах

лущіння

ЛУЩІ́ННЯ, я, с.

Те саме, що лу́щення.

Вставати не хотілося, та, очевидячки, всі вже не тико [тільки] очі попротирали, али [але] й повмивалися, бо оно горох для лущіння на лавці стоїть (В. Лис);

Брак вітаміну В6 помітити просто: шкіра вкривається “острівцями запалення” – це можуть бути і дрібні прищики, і дуже болючі фурункули, турбує дерматит (почервоніння, лущіння шкіри) (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущіння — лущі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лущіння — -я, с. Те саме, що лущення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лущіння — ЛУЩІ́ННЯ, я, с. Те саме, що лу́щення. На полях, де замість оранки проводилось лущіння.., сходи здебільшого вийшли нормальними (Наука.., 6, 1956, 23). Словник української мови в 11 томах
  4. лущіння — Лущі́ння, -ня с. = лускання. Словник української мови Грінченка