лущіння

ЛУЩІ́ННЯ, я, с. Те саме, що лу́щення.

На полях, де замість оранки проводилось лущіння.., сходи здебільшого вийшли нормальними (Наука.., 6, 1956, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущіння — лущі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лущіння — -я, с. Те саме, що лущення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лущіння — ЛУЩІ́ННЯ, я, с. Те саме, що лу́щення. Вставати не хотілося, та, очевидячки, всі вже не тико [тільки] очі попротирали, али [але] й повмивалися, бо оно горох для лущіння на лавці стоїть (В. Словник української мови у 20 томах
  4. лущіння — Лущі́ння, -ня с. = лускання. Словник української мови Грінченка