1. Словник української мови Грінченка

люшня

Люшня́, -ні́

ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Полт. ум. люшенька.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люшня — люшня́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири люшні́ Орфографічний словник української мови
  2. люшня — -і, ж. Дерев'яна деталь, яка зв'язує вісь воза з полудрабком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люшня — ЛЮШНЯ́, ЛУШНЯ́, і́, ж. Дерев'яна деталь, яка зв'язує вісь воза з полудрабком. – Практичний бік сільського господарства мені не до вподоби, –- сказав Радюк, .. ті ярма, ..лушні, ухналі, щаблі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. люшня — лю́шня військ. гвинтівка, рушниця (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. люшня — Люшня́, -ні́, -ні́, -не́ю; лю́шні, лю́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. люшня — ЛЮШНЯ́, і́, ж. Дерев’яна деталь, яка зв’язує вісь воза з полудрабком. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає? [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня (Сам., II, 1958, 108); [Полтавець:] Їхали ми з дядьком возом.. Словник української мови в 11 томах