лічба
Лічба, -би
ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою. АД. І. 297.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лічба — лічба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лічба — Лік, рахунок, рахуба, лічення; ЗСТ. аритметика. Словник синонімів Караванського
- лічба — -и, ж. 1》 чого і без додатка. Те саме, що лічення і лічіння. Вести лічбу чомусь. Лічбу загубити. 2》 Кількість чого-небудь. 3》 заст. Прості арифметичні дії; арифметика. 4》 тільки мн., заст. Взаємні рахунки, претензії тощо. Без лічби кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лічба — ЛІЧБА́, и́, ж. 1. чого і без дод. Те саме, що лі́чення¹. Линник виробив в собі химерну звичку жити поза часом, поза зміною дня й ночі, лічбою діб і тижнів (В. Словник української мови у 20 томах
- лічба — без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Фразеологічний словник української мови
- лічба — ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИ заст. З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); — З Федотом побився. — За віщо? — Старі рахунки (Григорій Тютюнник); — Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... Словник синонімів української мови
- лічба — Лічба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лічба — ЛІЧБА́, и́, ж. 1. чого і без додатка. Те саме, що лі́чення і лічі́ння. Поняття числа виникло у найдавніші часи в зв’язку з потребою вести лічбу конкретних предметів (Вісник АН, 11, 1953, 33); Попід лісом бездоріжжям прямує чоловік... Словник української мови в 11 томах