лічба
ЛІЧБА́, и́, ж.
1. чого і без додатка. Те саме, що лі́чення і лічі́ння.
Поняття числа виникло у найдавніші часи в зв’язку з потребою вести лічбу конкретних предметів (Вісник АН, 11, 1953, 33);
Попід лісом бездоріжжям прямує чоловік, ледве чутно ворушачи губами, і тепер земля прислухається до перестуку краплин і лічби хлібороба. Він міряє землю (Стельмах, І, 1962, 376).
Вести́ лічбу́ чому — те саме, що Вести́ лік чому ( див. лік).
Встала [дорога] горда і росою вмилась, Не вела лічби пекучим ранам, Пов’язала їх сідим туманом (Мал., Звенигора, 1959, 177);
Лічбу́ загуби́ти — те саме, що Втрача́ти (втра́тити, губи́ти, загуби́ти, згуби́ти, забува́ти, забу́ти і т. ін.) лік чому ( див. лік).
Дід Баклага.. жив на землі давно і жив важко, так що вже й стомився жити і лічбу тим рокам своїм загубив (Мик., II, 1957, 315).
2. Кількість чого-небудь. Тепер у нас "Волынь" так розкуповується, ..що щодня збільшує лічбу друкованих аркушів (Коцюб., III, 1956, 189).
3. заст. Прості арифметичні дії; арифметика.
Арифметику у межах цілої лічби він добре вивчив ще як був писарем (Гр., І, 1963, 244);
На стор. 13 [букваря] була лічба (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 600).
4. тільки мн., заст. Взаємні рахунки, претензії тощо.
— Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку… (Граб., І, 1959, 257).
◊ Не лічбо́ю кого, чого; Без лічби́ кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь.
Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою (Сл. Гр.);
І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (Панч, Гомон. Україна, 1954, 34);
Нема́ лічби́ кому, чому — дуже багато, без ліку кого-, чого-небудь.
Поза зорями ще зорі та й ще.. Нема їм лічби (Барв., Опов.., 1902, 358).
Значення в інших словниках
- лічба — лічба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лічба — Лік, рахунок, рахуба, лічення; ЗСТ. аритметика. Словник синонімів Караванського
- лічба — -и, ж. 1》 чого і без додатка. Те саме, що лічення і лічіння. Вести лічбу чомусь. Лічбу загубити. 2》 Кількість чого-небудь. 3》 заст. Прості арифметичні дії; арифметика. 4》 тільки мн., заст. Взаємні рахунки, претензії тощо. Без лічби кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лічба — ЛІЧБА́, и́, ж. 1. чого і без дод. Те саме, що лі́чення¹. Линник виробив в собі химерну звичку жити поза часом, поза зміною дня й ночі, лічбою діб і тижнів (В. Словник української мови у 20 томах
- лічба — без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Фразеологічний словник української мови
- лічба — ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИ заст. З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); — З Федотом побився. — За віщо? — Старі рахунки (Григорій Тютюнник); — Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... Словник синонімів української мови
- лічба — Лічба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лічба — Лічба, -би ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Словник української мови Грінченка