лічба
ЛІЧБА́, и́, ж.
1. чого і без дод. Те саме, що лі́чення¹.
Линник виробив в собі химерну звичку жити поза часом, поза зміною дня й ночі, лічбою діб і тижнів (В. Домонтович);
Попід лісом бездоріжжям прямує чоловік, ледве чутно ворушачи губами, і тепер земля прислухається до перестуку краплин і лічби хлібороба. Він міряє землю (М. Стельмах);
Числівник може визначить тобі число речей, порядок при лічбі (Д. Білоус).
2. заст. Кількість чого-небудь.
Тепер у нас “Волинь” так розкуповується, .. що щодня збільшує лічбу друкованих аркушів (М. Коцюбинський);
Імператор гаразд відав, що слід остерігатися розмноження простого люду, бо заколоти — завжди наслідки занадто великої його лічби (П. Загребельний);
Кілька разів, величаючись перед дівчатами, намагалися позбиткуватися наді мною сільські парубки, та хоч у якій би лічбі вони не були, ганебно відступали перед пудовими Милиними кулаками (Ю. Мушкетик).
3. заст. Прості арифметичні дії; арифметика.
Арифметику у межах цілої лічби він добре вивчив ще як був писарем (Б. Грінченко);
Коли йому ще не було й п'яти, він .. уже знав тоді літери, лічбу, вмів по складах читати (В. Нестайко).
4. тільки мн., заст. Взаємні рахунки, претензії і т. ін.
– Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... (П. Грабовський).
Значення в інших словниках
- лічба — лічба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лічба — Лік, рахунок, рахуба, лічення; ЗСТ. аритметика. Словник синонімів Караванського
- лічба — -и, ж. 1》 чого і без додатка. Те саме, що лічення і лічіння. Вести лічбу чомусь. Лічбу загубити. 2》 Кількість чого-небудь. 3》 заст. Прості арифметичні дії; арифметика. 4》 тільки мн., заст. Взаємні рахунки, претензії тощо. Без лічби кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лічба — без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Фразеологічний словник української мови
- лічба — ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИ заст. З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); — З Федотом побився. — За віщо? — Старі рахунки (Григорій Тютюнник); — Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... Словник синонімів української мови
- лічба — Лічба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лічба — ЛІЧБА́, и́, ж. 1. чого і без додатка. Те саме, що лі́чення і лічі́ння. Поняття числа виникло у найдавніші часи в зв’язку з потребою вести лічбу конкретних предметів (Вісник АН, 11, 1953, 33); Попід лісом бездоріжжям прямує чоловік... Словник української мови в 11 томах
- лічба — Лічба, -би ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Словник української мови Грінченка