мазати

Мазати, -мажу, -жеш

гл.

1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Ном. 4780. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Ном. № 7384. Хто може, той і їде. Ном. № 7400.

2) Облѣпливать глиной, штукатурить.

3) Бѣлить.

4) Пачкать, марать.

5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мазати — ма́зати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мазати — Мастити, вимазувати, смарувати; (глиною) обмазувати, підмазувати, розмазувати, п! ШПАРУВАТИ; (на що) намазувати; (отвір) замазувати; (хату) білити; ЖМ. бруднити; (пензлем) квацяти, зп. мазюкати; (дитину) розпещувати, мазати зверху пирогом; (ціляючи) промахуватися, ф. промазувати. Словник синонімів Караванського
  3. мазати — I білити, білувати, валькувати, вапнувати, везяти, везькати, вибілювати, вибіляти, вимазувати, вишмаровувати, віхтювати, возюкати, возькати, гладити (мазане), єлозити, замазувати, квацати, квацювати, квацяти, мазюкати, мастити, наквацьовувати... Словник синонімів Вусика
  4. мазати — мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок. 1》 перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. || Укривати шаром глини. || Білити. || неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. 2》 перех., розм. Те саме, що бруднити 1). Мазати одяг. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мазати — 1. (маслом) мастити, вимащувати, вимастити, повимащувати, змащувати, змастити, позмащувати, намащувати, намастити, понамащувати, намастити, понамащувати, див. грязити 2. це глиною хату Словник чужослів Павло Штепа
  6. мазати — МА́ЗАТИ, ма́жу, ма́жеш; наказ. сп. маж; недок. 1. кого, що. Покривати шаром чогось густого або жирного. І завелась на ставі ґеркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Є. Словник української мови у 20 томах
  7. мазати — Де не мажуть, там рипить. Що не доглядають добре, те погано працює. Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить. Недоглянута річ погано працює, а доглянута — добре. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. мазати — Жу, -жеш, недок. 1. Не потрапляти в ціль, помилятися. Він постійно маже повз мішень. 2. Підлабузнюватись. А маже як! Прямо жопу медом вистилає. Словник сучасного українського сленгу
  9. мазати — (-жу, -жеш) недок., кого 1. крим. Бити когось <...> не слід було цю дурепу мазати, бо вона до того вже підігріта, а тепер можеш викинути її в кущі, аби не здихала, собака, біля нас (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 329; СЖЗ, 63; ЯБМ, 2... Словник жарґонної лексики української мови
  10. мазати — ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Фразеологічний словник української мови
  11. мазати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  12. мазати — Ма́зати, ма́жу, ма́жеш, -жуть; маж, ма́жмо, ма́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. мазати — МА́ЗАТИ, ма́жу, ма́жеш; наказ. сп. маж; недок. 1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло (Греб. Словник української мови в 11 томах