мазати
Мазати, -мажу, -жеш
гл.
1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Ном. 4780. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Ном. № 7384. Хто може, той і їде. Ном. № 7400.
2) Облѣпливать глиной, штукатурить.
3) Бѣлить.
4) Пачкать, марать.
5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мазати — ма́зати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мазати — Мастити, вимазувати, смарувати; (глиною) обмазувати, підмазувати, розмазувати, п! ШПАРУВАТИ; (на що) намазувати; (отвір) замазувати; (хату) білити; ЖМ. бруднити; (пензлем) квацяти, зп. мазюкати; (дитину) розпещувати, мазати зверху пирогом; (ціляючи) промахуватися, ф. промазувати. Словник синонімів Караванського
- мазати — I білити, білувати, валькувати, вапнувати, везяти, везькати, вибілювати, вибіляти, вимазувати, вишмаровувати, віхтювати, возюкати, возькати, гладити (мазане), єлозити, замазувати, квацати, квацювати, квацяти, мазюкати, мастити, наквацьовувати... Словник синонімів Вусика
- мазати — мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок. 1》 перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. || Укривати шаром глини. || Білити. || неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. 2》 перех., розм. Те саме, що бруднити 1). Мазати одяг. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мазати — 1. (маслом) мастити, вимащувати, вимастити, повимащувати, змащувати, змастити, позмащувати, намащувати, намастити, понамащувати, намастити, понамащувати, див. грязити 2. це глиною хату Словник чужослів Павло Штепа
- мазати — МА́ЗАТИ, ма́жу, ма́жеш; наказ. сп. маж; недок. 1. кого, що. Покривати шаром чогось густого або жирного. І завелась на ставі ґеркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Є. Словник української мови у 20 томах
- мазати — Де не мажуть, там рипить. Що не доглядають добре, те погано працює. Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить. Недоглянута річ погано працює, а доглянута — добре. Приповідки або українсько-народня філософія
- мазати — Жу, -жеш, недок. 1. Не потрапляти в ціль, помилятися. Він постійно маже повз мішень. 2. Підлабузнюватись. А маже як! Прямо жопу медом вистилає. Словник сучасного українського сленгу
- мазати — (-жу, -жеш) недок., кого 1. крим. Бити когось <...> не слід було цю дурепу мазати, бо вона до того вже підігріта, а тепер можеш викинути її в кущі, аби не здихала, собака, біля нас (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 329; СЖЗ, 63; ЯБМ, 2... Словник жарґонної лексики української мови
- мазати — ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Фразеологічний словник української мови
- мазати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- мазати — Ма́зати, ма́жу, ма́жеш, -жуть; маж, ма́жмо, ма́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мазати — МА́ЗАТИ, ма́жу, ма́жеш; наказ. сп. маж; недок. 1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло (Греб. Словник української мови в 11 томах