1. Словник української мови Грінченка

малахай

Малахай, -хаю

м.

1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444.

2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малахай — малаха́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. малахай — БАТІГ; (хутряний) шапка-вушанка. Словник синонімів Караванського
  3. малахай — див. батіг; шапка Словник синонімів Вусика
  4. малахай — -я, ч., розм. 1》 Довгий шкіряний батіг. || Удар таким батогом. 2》 Хутряна або підбита хутром шапка з широкими навушниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. малахай — МАЛАХА́Й, я́, ч. 1. розм. Довгий шкіряний батіг. Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (О. Стороженко); Дід свиснув малахаєм – вівці розскочились, розсипались по зеленому полю... Словник української мови у 20 томах
  6. малахай — БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. Словник синонімів української мови
  7. малахай — МАЛАХА́Й, я́, ч., розм. 1. Довгий шкіряний батіг. Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (Стор. Словник української мови в 11 томах