малахай

БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. (з довгими переплетеними ремінцями і звичайно коротким держаком); ПУ́ГА, КАРБА́Ч діал. (з довгими переплетеними ремінцями і коротким держаком — знаряддя пастухів). Плугатарі й погоничі кричали, ляскали батогами, поганяючи воли (І. Нечуй-Левицький); Прибіг Хома, в постолах, і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Заляскали бичі, загарцювали пильні степові хижаки (татари), що вели свою здобич (З. Тулуб); Люто свиснув гарапник, дві вогкі смуги зашипіли піною на кінських спинах (М. Стельмах); Дід свиснув малахаєм — вівці розскочились (Панас Мирний); Коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.., то наказує кучерові.. розганяти їх (телят, свиней, гусей і т. ін. на вигоні) байбарою, щоб не задавити котрогось (Григорій Тютюнник); Від світання до самого вечора я пас корову і після заходу сонця гнав її додому, бахкаючи довжелезною, просмоленою зміюватою пугою, виплетеною власними руками (О. Копиленко); Ніжне дівча.. брало.. гнучкий плетений з ременя карбач (І. Ле). — Пор. канчу́к.

ША́ПКА (теплий головний убір, перев. без полів, м'який, звичайно з хутра), ШАПЧИ́НА розм., ШАПУРИ́НА розм., КЛАПА́НЯ (КЛЕПА́НЯ) діал.; ВУША́НКА, КАПЕЛЮ́ХА розм., МАЛАХА́Й розм. (хутряна, з вухами); ПАПА́ХА, КУ́ЧМА розм., КАЧУ́ЛА діал. (висока, перев. смушева); КУБА́НКА (невисока з плоским верхом); БИ́РКА діал. (смушева); ЛУ́ПКА діал. (облізла, побита міллю, смушева); МАҐЕРКА заст., ЯЛОМО́К діал. (повстяна). Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, то на другий бік (М. Ю. Тарновський); У своїй чумацькій шапурині витанцьовував Марко, жартував, клямцаючи зубами (Григорій Тютюнник); При передній кермі працював, зігнувшись у дугу, старший гуцул у лисячій клапані на голові (І. Франко); Він був у довгій лисячій шубі та у бобровій шапці-клепані (Юліан Опільський); З-за рогу вийшла якась настовбурчена постать у шапці-вушанці, насунутій на самі очі (П. Панч); Іде моя "Мура" у моїй кожушині, у повстяках та в кролячій капелюсі (Остап Вишня); Хлопець був у кожусі.. й теплому малахаї (Ю. Смолич); Грізно тупоче по тракту кіннота, гойдаються в світанковій імлі сірі солдатські шапки та кудлаті чабанські папахи (О. Гончар); Посеред кімнати опудалом стояв промерзлий кожух з баранячою кучмою зверху (П. Колесник); Він б'є кілька поклонів, потім встає,.. повагом надіває високу качулу (М. Чабанівський); З-під мерлушкової кубанки вибивалася довга чорна чуприна (С. Скляренко); Припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (А. Малишко); — Запережися личком, візьми лупку на голову та й жени гуси пасти (І. Франко); Стародавні плетені шапки, що ще й досі подекуди збереглися на Україні, називаються маґерками або яломками (О. Воропай).