малахай
МАЛАХА́Й, я́, ч., розм.
1. Довгий шкіряний батіг.
Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (Стор., І, 1957, 383);
Дід свиснув малахаєм — вівці розскочились, розсипались по зеленому полю… (Мирний, II, 1954, 55);
// Удар таким батогом.
Покута від малахаїв тільки кректав (Панч, Гомон. Україна, 1954, 352).
2. Хутряна або підбита хутром шапка з широкими навушниками.
Мугаммед Герай їхав спереду групи з опущеною на груди головою, з перекошеним на вухо малахаєм (Ле, Хмельницький, І, 1957, 201);
Хлопець був у кожусі.. й теплому малахаї, з-під якого виблискували маленькі хитруваті очі (Сміл., Зустрічі, 1936, 210).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малахай — малаха́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- малахай — БАТІГ; (хутряний) шапка-вушанка. Словник синонімів Караванського
- малахай — див. батіг; шапка Словник синонімів Вусика
- малахай — -я, ч., розм. 1》 Довгий шкіряний батіг. || Удар таким батогом. 2》 Хутряна або підбита хутром шапка з широкими навушниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малахай — МАЛАХА́Й, я́, ч. 1. розм. Довгий шкіряний батіг. Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (О. Стороженко); Дід свиснув малахаєм – вівці розскочились, розсипались по зеленому полю... Словник української мови у 20 томах
- малахай — БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. Словник синонімів української мови
- малахай — Малахай, -хаю м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444. 2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287. Словник української мови Грінченка