1. Словник синонімів української мови

макітра

ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їм поголили! (Т. Шевченко); — Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); — Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); — От бачиш, який ти став гарячий, — примирливо заговорив майстер. — Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім'ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).

МАКІ́ТРА (глиняний посуд з широким отвором), МА́КОТЕРТЬ (МА́КОРТЕТЬ) (МА́КОРТЕТ) діал. — Моя стара кожного дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече (Григорій Тютюнник); — Та добре ж, добре, — сказала Кулина і постановила перед ним макотерть вареників (Г. Квітка-Основ'яненко); — На ж от тобі макортеть з варениками (Г. Квітка-Основ'яненко); Макортет стоїть серед печі, накритий (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. макітра — макі́тра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. макітра — I макартет, макатьор, макітерка, макітрик, макітря, макортет, макортетик, макортеть, макортик, макортит, макотер, макотерть, макотра, макотря II див. голова Словник синонімів Вусика
  3. макітра — -и, ж. 1》 Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. 2》 перен., ірон. Про голову людини. 3》 діал. Улоговина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. макітра — МАКІ́ТРА, и, ж. 1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вареники ті самі, та інша макітра (прислів'я); Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. макітра — макі́тра 1. спеціальна глиняна глибока миска, у якій труть мак (м, ср, ст)||макортик 2. знев. = макі́вка (м, ср, ст) ◊ в макі́трі карузе́ля кру́титься вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. макітра — И, ж. Голова. Навряд чи вони хоча б намагалися розкинути своїми прокуреними макітрами, ж живуть і на що витрачають свій час (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  7. макітра — втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Фразеологічний словник української мови
  8. макітра — Макі́тра, -ри; -кітри́, макіте́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. макітра — МАКІ́ТРА, и, ж. 1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вареники ті самі, та інша макітра (Укр.. присл.., 1955, 276); Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Морд. Словник української мови в 11 томах
  10. макітра — Макітра, -ри ж. 1) Родъ большой глубокой глиняной посуды съ круглымъ дномъ и значительно большимъ дна широкимъ отверстіемъ, употребляющейся для помѣщенія муки, тѣста, масла и пр. и для растиранія соли, пшена и пр. Словник української мови Грінченка