макітра
МАКІ́ТРА, и, ж.
1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором.
Вареники ті самі, та інша макітра (прислів'я);
Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Д. Мордовець);
Біля печі, долі, сиділа Маринка й чистила картоплю, кидаючи її в велику макітру (В. Винниченко);
Ця макітра мені дісталася від моєї баби, а тій бабі від її баби, а вона дістала від своєї баби... (Ю. Винничук);
* У порівн. В великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (І. Нечуй-Левицький).
2. перен., зневажл., жарт. Про голову людини.
Вхвативсь [Низ] за бороду кудлату І злому Трої супостату Макітру одділив од плеч (І. Котляревський);
Хоч би й порозбивав макітри сі чернечі, Нічого путнього від них би не добився (П. Куліш);
– Я знову не встигла поснідати. І випити кави. Тепер макітра болітиме цілий день (І. Карпа);
Сонце смажило наші макітри, ледь минаючи зеніт (Любко Дереш).
3. діал. Улоговина.
Тільки вночі Остап з Соломією зважились податися на берег. Вилазячи з макітри на гору, вони побачили червоне крайнебо, наче сходив місяць (М. Коцюбинський).
Стри́жений (остри́жений) під макі́тру (макі́трою) див. стри́жений.
◇ Втовкти́ (втовкма́чити, втелю́щити, вки́нути) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) див. втовкти́1;
Казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить / рідше казано́к (баня́к) звари́в (макі́тра звари́ла) див. казано́к;
(1) Макі́тра ро́зуму в кого, жарт. – хтось розумний, розсудливий, кмітливий і т. ін.
– Ловко зметикував [бригадир].., в нього макітра розуму! (Ю. Яновський);
До́бра макі́тра ро́зуму.
– Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- макітра — макі́тра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- макітра — I макартет, макатьор, макітерка, макітрик, макітря, макортет, макортетик, макортеть, макортик, макортит, макотер, макотерть, макотра, макотря II див. голова Словник синонімів Вусика
- макітра — -и, ж. 1》 Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. 2》 перен., ірон. Про голову людини. 3》 діал. Улоговина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- макітра — макі́тра 1. спеціальна глиняна глибока миска, у якій труть мак (м, ср, ст)||макортик 2. знев. = макі́вка (м, ср, ст) ◊ в макі́трі карузе́ля кру́титься вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- макітра — И, ж. Голова. Навряд чи вони хоча б намагалися розкинути своїми прокуреними макітрами, ж живуть і на що витрачають свій час (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- макітра — втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Фразеологічний словник української мови
- макітра — ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Словник синонімів української мови
- макітра — Макі́тра, -ри; -кітри́, макіте́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- макітра — МАКІ́ТРА, и, ж. 1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вареники ті самі, та інша макітра (Укр.. присл.., 1955, 276); Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Морд. Словник української мови в 11 томах
- макітра — Макітра, -ри ж. 1) Родъ большой глубокой глиняной посуды съ круглымъ дномъ и значительно большимъ дна широкимъ отверстіемъ, употребляющейся для помѣщенія муки, тѣста, масла и пр. и для растиранія соли, пшена и пр. Словник української мови Грінченка