манька
Манька, -ки
ж. Лѣвая рука, шуйца.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манька — -и, ж., арх. Ліва рука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манька — ма́нька вул., злод. зухвала, відважна дівчина, яка більшість часу проводить на вулиці в товаристві приятелів; хуліганка, розбишака (ст)|| = батярка ◊ бра́ти з ма́ньки вул., злод. насміхатися, кепкувати (ст)|| = лаха дерти Лексикон львівський: поважно і на жарт