манька

ма́нька

-и, ж., арх.

Ліва рука.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манька — ма́нька вул., злод. зухвала, відважна дівчина, яка більшість часу проводить на вулиці в товаристві приятелів; хуліганка, розбишака (ст)|| = батярка ◊ бра́ти з ма́ньки вул., злод. насміхатися, кепкувати (ст)|| = лаха дерти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. манька — Манька, -ки ж. Лѣвая рука, шуйца. Словник української мови Грінченка