манька
ма́нька вул., злод. зухвала, відважна дівчина, яка більшість часу проводить на вулиці в товаристві приятелів; хуліганка, розбишака (ст)|| = батярка
◊ бра́ти з ма́ньки вул., злод. насміхатися, кепкувати (ст)|| = лаха дерти
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me