манька

ма́нька вул., злод. зухвала, відважна дівчина, яка більшість часу проводить на вулиці в товаристві приятелів; хуліганка, розбишака (ст)|| = батярка

бра́ти з ма́ньки вул., злод. насміхатися, кепкувати (ст)|| = лаха дерти

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манька — -и, ж., арх. Ліва рука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. манька — Манька, -ки ж. Лѣвая рука, шуйца. Словник української мови Грінченка