мартин

Мартин, -на

м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки. Левиц. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мартин — Марти́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мартин — -а, ч. Водоплавний птах родини мартинових, що живиться рибою, комахами та дрібними гризунами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мартин — МАРТИ́Н¹, а, ч. Водоплавний птах родини мартинових, що живиться рибою, комахами та дрібними гризунами. В небі крутились білі мартини й чайки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. Мартин — як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ду́рень і т. ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т. ін., зневажл. Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Налигався, як Мартин мила (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
  5. Мартин — Марти́н, -на, -нові. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мартин — МАРТИ́Н, а, ч. Водоплавний птах родини мартинових, що живиться рибою, комахами та дрібними гризунами. В небі крутились білі мартини й чайки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах