1. Словник української мови в 11 томах

мартин

МАРТИ́Н, а, ч. Водоплавний птах родини мартинових, що живиться рибою, комахами та дрібними гризунами.

В небі крутились білі мартини й чайки (Н.-Лев., II, 1956, 226);

Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (Рильський, І, 1946, 202);

Крім хижаків і воронових, .. гризунів знищують іноді й чорногузи, мартини (Корисні птахи.., 1950, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мартин — Марти́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мартин — -а, ч. Водоплавний птах родини мартинових, що живиться рибою, комахами та дрібними гризунами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мартин — МАРТИ́Н¹, а, ч. Водоплавний птах родини мартинових, що живиться рибою, комахами та дрібними гризунами. В небі крутились білі мартини й чайки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. Мартин — як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ду́рень і т. ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т. ін., зневажл. Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Налигався, як Мартин мила (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
  5. Мартин — Марти́н, -на, -нові. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мартин — Мартин, -на м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки. Левиц. І. Словник української мови Грінченка