1. Словник української мови Грінченка

матня

Матня, -ні

ж.

1) Средняя часть шароваръ, приходящаяся между ногами, длинная и широкая внизу. В червоних штанях оксамитних матнею улицю мете — іде козак. Шевч. 369.

2) Средняя углубленная часть невода. Вас. 186. Далеко на берег полізла мережа двома рядами, а за нею показалась з води широка матня. Левиц. І. попастися в матню. Очутиться въ безвыходномъ положеніи.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матня — Замотане становище, клопоти [V] Словник з творів Івана Франка
  2. матня — матня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. матня — -і, ж. 1》 Середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка, куди потрапляє риба під час ловлення. 2》 перен. Про тяжкі обставини, скрутне становище; тенета. 3》 Частина штанів, де сходяться холоші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матня — МАТНЯ́, і́, ж. 1. Середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка, куди потрапляє риба під час ловлення. Вислизнувся, як піскар з матні (Номис); Матню витягли на самий берег: там дуже борсався дельфін, чи морська свиня (І. Словник української мови у 20 томах
  5. матня — Сітка Словник застарілих та маловживаних слів
  6. матня — МАТНЯ́, і́, ж. 1. Середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка, куди потрапляє риба під час ловлення. Вислизнувся, як піскар з матні (Номис, 1864, № 5766); Матню витягли на самий берег: там дуже борсався дельфін, чи морська свиня (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах