матня

МАТНЯ́, і́, ж.

1. Середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка, куди потрапляє риба під час ловлення.

Вислизнувся, як піскар з матні (Номис, 1864, № 5766);

Матню витягли на самий берег: там дуже борсався дельфін, чи морська свиня (Н.-Лев., II, 1956, 229);

Матня невода швидко наближалась до берега. У вічках стриміли щуки, біла риба, лини, оселедці (Десняк, Десну.., 1949, 455).

2. перен. Про важкі обставини, скрутне становище; тенета.

Іванчук розглядає присутніх. Зупиняє свої очі на Орестові. І цей не прийде йому на допомогу? Що ж, доведеться знову самому виплутуватися з матні (Вільде, Повнол. діти, 1960, 229).

3. Частина штанів, де сходяться холоші.

— Згадай, який прийшов до мене. Що ні сорочки не було; ..Мав без матні одні холоші, І тільки слава, що в штанах (Котл., І, 1952, 82);

В червоних штанях .. Матнею улицю мете, Іде козак (Шевч., II, 1953, 36);

Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матня — Замотане становище, клопоти [V] Словник з творів Івана Франка
  2. матня — матня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. матня — -і, ж. 1》 Середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка, куди потрапляє риба під час ловлення. 2》 перен. Про тяжкі обставини, скрутне становище; тенета. 3》 Частина штанів, де сходяться холоші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матня — МАТНЯ́, і́, ж. 1. Середня частина невода у вигляді вузького, довгого мішка, куди потрапляє риба під час ловлення. Вислизнувся, як піскар з матні (Номис); Матню витягли на самий берег: там дуже борсався дельфін, чи морська свиня (І. Словник української мови у 20 томах
  5. матня — Сітка Словник застарілих та маловживаних слів
  6. матня — Матня, -ні ж. 1) Средняя часть шароваръ, приходящаяся между ногами, длинная и широкая внизу. В червоних штанях оксамитних матнею улицю мете — іде козак. Шевч. 369. 2) Средняя углубленная часть невода. Вас. 186. Словник української мови Грінченка