мелькнути

Значення в інших словниках

1. мелькнути — мелькну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. мелькнути — див. падати Словник синонімів Вусика
3. мелькнути — -ну, -неш. Однокр. до мелькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мелькнути — МЕЛЬКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до мелька́ти 1, 2. Засвербіла Івасева долоня, щось загурчало. Івась глянув – тілько жовтий слід на долоні, де лежав коник, та перед очима щось мелькнуло (Панас Мирний); В його умі мелькнули старинні .. Словник української мови у 20 томах
5. мелькнути — майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т. ін.) в голові́ чиїй, кого, у кого, рідше кому, безос. Хтось раптом подумав про що-небудь. “Значить, висота наша!” — майнуло в голові Черниша (О. Гончар); “Ану ж би туда (туди) зайти”,— мелькнуло Панькові в голові (Л. Фразеологічний словник української мови
6. мелькнути — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
7. мелькнути — МЕЛЬКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до мелька́ти 1, 2. Засвербіла Івасева долоня, щось загурчало. Івась глянув — тілько жовтий слід на долоні, де лежав коник, та перед очима щось мелькнуло (Мирний, І, 1954, 176); В його умі мелькнули старинні.. Словник української мови в 11 томах