1. Словник української мови в 11 томах

мелькнути

МЕЛЬКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до мелька́ти 1, 2.

Засвербіла Івасева долоня, щось загурчало. Івась глянув — тілько жовтий слід на долоні, де лежав коник, та перед очима щось мелькнуло (Мирний, І, 1954, 176);

В його умі мелькнули старинні.. казки про дріад, лісових дівчат, богинь дерев, що іноді являються людям (Фр., III, 1950, 89);

В його погляді мелькнула непевність, але він зразу її пригасив (Смолич, Ми разом.., 1950, 259);

Проскочили міст, мимо сільради.., мелькнули тополі, верби, акації (Тют., Вир, 1964, 68).

◊ Ті́льки хвосто́м (хво́стиком) мелькну́ти — дуже швидко зникнути.

— Дурне мишеня, — сказала Таня і так перелякала її [мишу] цим, що та тільки хвостиком мелькнула (Епік, Тв., 1958, 465);

— Весною, як натиснуть наші невичерпні резерви, — німець тільки хвостом мелькне (Хор., Незакінч. політ, 1960, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелькнути — мелькну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мелькнути — див. падати Словник синонімів Вусика
  3. мелькнути — -ну, -неш. Однокр. до мелькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мелькнути — МЕЛЬКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до мелька́ти 1, 2. Засвербіла Івасева долоня, щось загурчало. Івась глянув – тілько жовтий слід на долоні, де лежав коник, та перед очима щось мелькнуло (Панас Мирний); В його умі мелькнули старинні .. Словник української мови у 20 томах
  5. мелькнути — майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т. ін.) в голові́ чиїй, кого, у кого, рідше кому, безос. Хтось раптом подумав про що-небудь. “Значить, висота наша!” — майнуло в голові Черниша (О. Гончар); “Ану ж би туда (туди) зайти”,— мелькнуло Панькові в голові (Л. Фразеологічний словник української мови
  6. мелькнути — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. мелькнути — Мелька́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. мелькну́ти, -ну́, -не́ш гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890. --------------- Мелькнути см. мелькати. Словник української мови Грінченка