1. Словник української мови Грінченка

мертво

Ме́ртво

нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало. Левиц. Пов. 155.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мертво — ме́ртво прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мертво — Присл. до мертвий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мертво — МЕ́РТВО. Присл. до ме́ртвий. Хто чесно бивсь, – згада сім'я, Хто мертво ліг, – спом'янем (А. Малишко); В кутку, під образами, блимала мертво лампадка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. мертво — МЕ́РТВО. Присл. до ме́ртвий. Хто чесно бивсь, — згада сім’я, Хто мертво ліг, — спом’янем (Мал., Звенигора, 1959, 116); Збентежений Бопре хотів був підвестись і не міг: бідолашний француз був мертво п’яний (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Словник української мови в 11 томах