метелиця
Мете́лиця, -ці
ж.
1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. н. п. Метелиця засипала як піском землю снігом. Левиц. І.
2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу.
3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1.
4) = мотилиця 2.
5) раст. Agrostis alba L. ЗОЗО. І. 110.
6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метелиця — мете́лиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- метелиця — Заметіль, сніговійниця, сніговиця; (з вітром) хуртовина, ЗАВІРЮХА, ВІХОЛА. Словник синонімів Караванського
- метелиця — див. заметіль Словник синонімів Вусика
- метелиця — -і, ж. 1》 Сильний вітер зі снігом; заметіль, хуртовина. 2》 Народний танець (український, російський, білоруський), виконуваний у швидкому темпі, з частими змінами фігур та обертаннями. || Музика до цього танцю. 3》 діал. Вертіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метелиця — Українська народна пісня — танець зі зміною фігур і різноманітними обертаннями. Музичний розмір 2/4, темп швидкий. Словник-довідник музичних термінів
- метелиця — МЕТЕ́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Сильний вітер із снігом; заметіль, хуртовина. Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон Сніг горбами наросте (Я. Щоголів); Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад (О. Словник української мови у 20 томах
- метелиця — ВЕРТІ́Ж (хвороба овець, кіз, яку спричиняють личинки стрічкового глиста, що потрапляють у мозок), ВЕРТЯ́ЧКА, МЕТЕ́ЛИЦЯ діал. Овечку одну метелиця напала (Ганна Барвінок). Словник синонімів української мови
- метелиця — Мете́лиця, -ці, -цею; -лиці, -лиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- метелиця — МЕТЕ́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Сильний вітер із снігом; заметіль, хуртовина. Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон Сніг горбами наросте (Щог. Словник української мови в 11 томах