1. Словник української мови Грінченка

моква

Моква, -ви

ж.

1) Низменное, заливаемое водою мѣсто.

2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у.

3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моква — моква́ 1 іменник жіночого роду мокротеча; сирість моква́ 2 іменник жіночого роду місце, залите водою * Але: дві, три, чотири мокви́ Орфографічний словник української мови
  2. моква — див. бездоріжжя; грязь; дощ; низовина Словник синонімів Вусика
  3. моква — -и, ж., діал. 1》 Мокротеча. 2》 Низина, залита водою. 3》 Мокрота, сирість. 4》 Дощ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моква — МОКВА́, и, ж., розм. 1. Мокротеча. Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); Ми з ним бачили всяку погоду, А такої мокви не було (Л. Первомайський). 2. Низина, залита водою. Словник української мови у 20 томах
  5. моква — СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ розм., МОКВА́ діал., ЛЯПОТНЯ́ВА діал., ПЛЮТА́ діал. Надворі сіра холодна сльота. Словник синонімів української мови
  6. моква — МОКВА́, и, ж., діал. 1. Мокротеча. Надворі була негода: моква, туман, темрява (Чорн., Визвол. земля, 1950, 90); Ми з ним бачили всяку погоду, А такої мокви не було (Перв., І, 1958, 458). 2. Низина, залита водою. Словник української мови в 11 томах