молодечий
Молодечий, -а, -е
= молодецький. по-молоде́чи. По молодецки. Та по-молодечи будеш Богу молитися, а не по-чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молодечий — молоде́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- молодечий — (щодо молодця) МОЛОДЕЦЬКИЙ, хвацький; (щодо молоді) молодіжний, юнацький, р. молоднечий. Словник синонімів Караванського
- молодечий — див. жвавий; молодий Словник синонімів Вусика
- молодечий — -а, -е. Прикм. до молодець 1). || Власт. молодій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодечий — МОЛОДЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до молоде́ць 1. Цвіт спадає нам на плечі, юні плечі, молодечі (П. Тичина); // Власт. молодій людині. Він [капітан] любив Анелю всею душею, з молодечим запалом (І. Словник української мови у 20 томах
- молодечий — БРА́ВИЙ (властивий бравій людині), МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, МОЛОДЕ́ЧИЙ, БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими ґудзиками... Словник синонімів української мови
- молодечий — Молоде́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- молодечий — МОЛОДЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до молоде́ць 1. Цвіт спадає нам на плечі, юні плечі, молодечі (Тич., Хор.., 1958, 12); // Власт. молодій людині. Він [капітан] любив Анелю всею душею, з молодечим запалом (Фр. Словник української мови в 11 томах