молодечий

молоде́чий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодечий — (щодо молодця) МОЛОДЕЦЬКИЙ, хвацький; (щодо молоді) молодіжний, юнацький, р. молоднечий. Словник синонімів Караванського
  2. молодечий — див. жвавий; молодий Словник синонімів Вусика
  3. молодечий — -а, -е. Прикм. до молодець 1). || Власт. молодій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. молодечий — МОЛОДЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до молоде́ць 1. Цвіт спадає нам на плечі, юні плечі, молодечі (П. Тичина); // Власт. молодій людині. Він [капітан] любив Анелю всею душею, з молодечим запалом (І. Словник української мови у 20 томах
  5. молодечий — БРА́ВИЙ (властивий бравій людині), МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, МОЛОДЕ́ЧИЙ, БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими ґудзиками... Словник синонімів української мови
  6. молодечий — Молоде́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. молодечий — МОЛОДЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до молоде́ць 1. Цвіт спадає нам на плечі, юні плечі, молодечі (Тич., Хор.., 1958, 12); // Власт. молодій людині. Він [капітан] любив Анелю всею душею, з молодечим запалом (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. молодечий — Молодечий, -а, -е = молодецький. по-молоде́чи. По молодецки. Та по-молодечи будеш Богу молитися, а не по-чернечи харамаркать. Шевч. 246. Словник української мови Грінченка