моргання
Морга́ння, -ня
с. Морганіе, миганіе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моргання — морга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- моргання — -я, с. Дія за знач. моргати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моргання — МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти. Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (І. Нечуй-Левицький); Тиха, ясна, запашна ніч весняна! Спокій, сон ллється на землю з морганням [зірок] (І. Словник української мови у 20 томах
- моргання — МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти. Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (Н.-Лев., IV, 1956, 303); Тиха, ясна, запашна ніч весняна!... Словник української мови в 11 томах