моргання

Морга́ння, -ня

с. Морганіе, миганіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моргання — морга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. моргання — -я, с. Дія за знач. моргати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моргання — МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти. Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (І. Нечуй-Левицький); Тиха, ясна, запашна ніч весняна! Спокій, сон ллється на землю з морганням [зірок] (І. Словник української мови у 20 томах
  4. моргання — МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти. Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (Н.-Лев., IV, 1956, 303); Тиха, ясна, запашна ніч весняна!... Словник української мови в 11 томах