моргання
МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти.
Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (Н.-Лев., IV, 1956, 303);
Тиха, ясна, запашна ніч весняна! Спокій, сон ллється на землю з морганням [зірок] (Фр., V, 1951, 178);
Повалив дим: Більша частина димової, кучерявої крони лишалася в тіні і тільки вгадувалась. Але десь унизу завирувало друге світляне джерело, і гігантська крона вся окреслилась, заморгала… Те моргання часте, як від літніх далеких блискавиць у степу, здавалось, погойдує дуба (Гончар, І, 1954, 259).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моргання — морга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- моргання — -я, с. Дія за знач. моргати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моргання — МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти. Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (І. Нечуй-Левицький); Тиха, ясна, запашна ніч весняна! Спокій, сон ллється на землю з морганням [зірок] (І. Словник української мови у 20 томах
- моргання — Морга́ння, -ня с. Морганіе, миганіе. Словник української мови Грінченка