мужичище
Мужичище, -ща
м. ув. отъ мужик.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мужичище — мужичи́ще іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- мужичище — -а, ч., заст., зневажл. Збільш. до мужик 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мужичище — МУЖИЧИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до мужи́к 1–3. – І говорив же [писар], і приказував, щоб не лізли сюди до мене ввечері! Ні, таки лізуть, мов ті свині, оці мужичища!.. (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- мужичище — МУЖИЧИ́ЩЕ, а, ч., дорев., зневажл. Збільш. до мужи́к 1 — 3. — І говорив же [писар], і приказував, щоб не лізли сюди до мене ввечері! Ні, таки лізуть, мов ті свині, оці мужичища!.. (Н.-Лев., IV, 1956, 158). Словник української мови в 11 томах