мужичище
мужичи́ще
-а, ч., заст., зневажл.
Збільш. до мужик 1-3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мужичище — мужичи́ще іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- мужичище — МУЖИЧИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до мужи́к 1–3. – І говорив же [писар], і приказував, щоб не лізли сюди до мене ввечері! Ні, таки лізуть, мов ті свині, оці мужичища!.. (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- мужичище — МУЖИЧИ́ЩЕ, а, ч., дорев., зневажл. Збільш. до мужи́к 1 — 3. — І говорив же [писар], і приказував, щоб не лізли сюди до мене ввечері! Ні, таки лізуть, мов ті свині, оці мужичища!.. (Н.-Лев., IV, 1956, 158). Словник української мови в 11 томах
- мужичище — Мужичище, -ща м. ув. отъ мужик. Словник української мови Грінченка