1. Словник української мови Грінченка

мізкування

Мізкува́ння, -ня

с. Размышленіе. К. ЧР. 237.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізкування — мізкува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мізкування — -я, с., розм. Дія за знач. мізкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мізкування — МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування – вибачайте (М. Словник української мови у 20 томах
  4. мізкування — МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування — вибачайте (Коцюб. Словник української мови в 11 томах