1. Орфографічний словник української мови

мізкування

мізкува́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізкування — -я, с., розм. Дія за знач. мізкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мізкування — МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування – вибачайте (М. Словник української мови у 20 томах
  3. мізкування — МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування — вибачайте (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. мізкування — Мізкува́ння, -ня с. Размышленіе. К. ЧР. 237. Словник української мови Грінченка