м'який

М'який и мнякий, -а́, -е́

Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Ном. № 3234. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Камен. у. ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька. Рудч. Ск. II. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м'який — (який вгинається від натиску) нетвердий, еластичний. Словник синонімів Полюги
  2. м'який — м'яки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. м'який — Не твердий, не цупкий; (тілом) ніжний, пухкий, крихкотілий; (віск) елястичний, пругкий; (волос) тонкий, шовковий, шовковистий; (- меблі) пружинний, пружиновий; (тон) приємний, не дратівливий; (звук) тихий, приглушений; (- рухи) повільний, плавкий, сов. Словник синонімів Караванського
  4. м'який — I глевкий (про хліб), глизький (т.с.), зам'який, зам'яклий, м'ягенький, м'якенький, м'якесенький, м'якісінький, м'якісічкий, м'якотілий, м'якуватий, м'якуватенький, м'якуш, м'якушка, м'якушкуватий, м'яхуватий, м'яхуватенький, нетвердий, перем'яклий... Словник синонімів Вусика
  5. м'який — [мйакий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  6. м'який — -а, -е. 1》 Який угинається, подається від дотику, натискування тощо; прот. твердий. || Ніжний, пухкий (про тіло людини та його частини). || Тонкий, шовковистий (про волосся, вовну, тканину тощо). || Свіжий, нечерствий (про хліб та борошняні вироби). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. м'який — М'ЯКИ́Й, а́, е́. 1. Який угинається, подається при дотику, натискуванні тощо; протилежне твердий. І з журби та втоми хутко Я на мох м'який схилився (Леся Українка); Вона скинула плащ, умостилася зручніше на м'яких подушках (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. м'який — м'яки́й: ◊ м'яки́й як віск податливий, поступливий (про людину)(Франко) ◊ м'яки́й як ті́сто дряблий, рихлий (про людське тіло)(Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. м'який — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови