м'який

М'ЯКИ́Й, а́, е́.

1. Який угинається, подається при дотику, натискуванні тощо; протилежне твердий.

І з журби та втоми хутко Я на мох м'який схилився (Леся Українка);

Вона скинула плащ, умостилася зручніше на м'яких подушках (Ю. Смолич);

Земля, м'яка, як губка, теплішала під ними, нагріваючись від їхніх тіл (О. Гончар);

// Ніжний, пухкий (про тіло людини та його частини).

Коли він за старою звичкою .. потер м'якими долонями сиві скроні, Оксен відчув, що старий занепокоєний (Григорій Тютюнник);

// Тонкий, шовковистий (про волосся, вовну, тканину тощо).

Усе таке веселе в тій хаті було, прибране..: і кужіль м'якого льону на жердці, і чорний кожух на кілку, і плетена колиска з дитинкою (Марко Вовчок);

Всідаючись, Сашко за звичкою стріпує пасмом м'якого хвилястого чуба (О. Гончар);

// Свіжий, нечерствий (про хліб та борошняні вироби).

Один бог знає, де вона видирала задля Пилипка шматок м'якої палянички або краєчок булки! (Панас Мирний);

Ах, хліб, справжній, пшеничний, м'який хліб... (В. Еллан-Блакитний).

2. Який при натискуванні або обробленні легко змінює форму, гнеться й т. ін.

Графіт робить сірий чавун м'яким, отже, його добре обробляти різанням (з навч. літ.);

Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими досвідченими ударами почав відбивати шмат за шматом змішану з плямистим камінням м'яку руду (Олесь Досвітній).

3. перен. Який не містить у собі нічого різкого, неприємного, дратівливого; приємний для ока, слуху.

До сопрано пристає тенор, плавкий, м'який та палкий (І. Нечуй-Левицький);

За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м'якими тонами мармуру й позолоти (Л. Дмитерко);

Одяг її завжди простий, кольори м'які, як і погляд карих очей з-під довгих вій (М. Томчаній);

// Тихий, приглушений, ледве чутний (про звуки).

Гомоном м'яким і вільним, як шуми весняної поводі, невважаючи на вечірній час, грало й гуло все місто (С. Васильченко);

З туману почувся м'який тупіт коня (М. Стельмах);

// Повільний, плавний (про рух).

Хода дідова м'яка, тиха – підійде ззаду, й не почуєш. І рухи м'які, нечутні, мов кажановий літ (О. Донченко);

Іван Ярош ненавидячим поглядом зміряв Плачинду і м'якими кроками підійшов до нього (М. Стельмах);

“Луна-9” здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця! (з газ.).

4. перен. Який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось.

За останній час Настя покращала .. М'які, делікатні контури її обличчя вирівнялись, стали ще лагіднішими (М. Коцюбинський);

Важко було звикнути до суворого, наскрізь продутого вітрами степу, коли перед очима стояли м'які обриси зелених черкаських гаїв (Д. Бедзик).

5. перен. Який легко піддається впливові; поступливий, піддатливий.

[Бабич:] Ти, куме, .. занадто м'який, занадто податливий (І. Франко);

// Лагідний.

Роман – людина ніжної і сумирної вдачі .. При його м'якому характерові іншим, зубатішим, здається, легко було б його заштовхати, перетворити в попихача, проте насміхатися з нього, скривдити його ніхто не наважується (О. Гончар).

6. перен. Добрий, сердечний, чутливий.

У дядька м'яка, тепла, привітна душа (М. Коцюбинський);

– Ви трохи жорстока, але така ви мені й подобаєтесь. Життя не терпить м'яких, сентиментальних людей (І. Микитенко);

[Галя:] Він увесь такий м'який, сердечний... (О. Корнійчук);

// Який виражає доброту, ласку, ніжність (про погляд, обличчя тощо).

Синій шовковий халат облягав її струнку, майже дівочу постать, а погляд був докірливо м'який і стомлений (М. Руденко);

Просто на нього ішов із м'якою посмішкою на вродливому обличчі “дядя Серьожа”, брат полковниці Карташової (П. Панч).

7. Несуворий, поблажливий; протилежне суворий.

М'який вирок;

М'яке покарання;

// Позбавлений грубості, різкості; ввічливий.

Тільки до помилок, недоліків молодших товаришів він [Я. Купала] ставився з м'якою, доброзичливою іронією (Т. Масенко);

М'який докір.

8. Помірно-теплий, несуворий (про клімат, погоду тощо).

Клімат України має перехідний характер, від м'якого, вологого до континентального (з наук.-попул. літ.);

На узбережжі Балтійського моря зима м'яка, волога, переважають відлиги; літо прохолодне, дощове (з навч. літ.);

У третій декаді грудня 1943 року стояла м'яка, як на цю пору, погода (Л. Дмитерко).

М'яка́ вода́ див. вода́;

М'яки́й ваго́н див. ваго́н;

М'яки́й капелю́х див. капелю́х;

М'які́ ме́блі див. ме́блі.△ Знак м'я́кшення <�М'яки́й знак> див. знак;

М'яка́ гру́па див. гру́па;

М'яке́ піднебі́ння див. піднебі́ння;

М'яки́й ша́нкер див. ша́нкер;

М'які́ при́голосні див. при́голосний.

◇ З м'яко́го ті́ста див. ті́сто;

Ма́ти м'яке́ се́рце див. ма́ти²;

(1) М'яки́й се́рцем – добрий, доброзичливий, лагідний, довірливий і т. ін.

Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше – то довгі сиві вуса... завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Г. Хоткевич).