м'який

ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм., ДОБРОТЛИ́ВИЙ заст., БЛАГИ́Й заст.; ЛАГІ́ДНИЙ, М'ЯКИ́Й, СЛА́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, КРО́ТКИЙ заст. (у взаєминах з людьми, зовнішніх виявах); МИ́ЛОСТИ́ВИЙ, МИЛОСЕ́РДНИЙ, МИЛОСЕ́РДИЙ рідше (часто щодо осіб нижчих рангом, залежних у чомусь, незаможних тощо); НЕЗЛИ́Й, НЕЗЛОБИ́ВИЙ, НЕЗЛОБЛИ́ВИЙ, НЕЗЛО́БНИЙ, НЕЗЛОСТИ́ВИЙ, БЕЗЗЛО́БНИЙ, БЛАГОДУ́ШНИЙ (який не робить людям зла і не схильний до цього; властивий такій людині). Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі, що є добрі, сердечні люди (М. Коцюбинський); Добра, щаслива усмішка робить маму просто красунею (О. Гончар); Майже не спала (Євпраксія), забувала про їжу, вганяла в плач добросерду Вільтруд (П. Загребельний); (Перепелиця:) Що про вашу добрість, то вже всяке знає, що такої добросердної людини, як ви, не знайти (Олена Пчілка); Чоловік був добросердечний і смирний (Ю. Бедзик); Її голос пом'якшав, помолодів, таким душевним став (В. Кучер); Хоча вона і бурчала, та обличчя в неї було добродушне, лагідне (Є. Гуцало); Враз сердечним теплим сяєвом Щось їй бризнуло з очей... (П. Тичина); Михайло бачив, що Іван добрий і м'якосердий чоловік (Ю. Збанацький); Незабаром прибігла й Марта Кирилівна, добренька та веселенька, неначе тільки що вчинила добре діло (І. Нечуй-Левицький); Стояв (Пилип) під вікном лікарні і добрячими своїми очима дивився на вчительку (С. Скляренко); — Корову з панського двору до нас привели! А корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Яновський); Будь щаслива, Добротлива, То й ми в добрі будем (П. Гулак-Артемовський); — Ти таким благим оком та добрим серцем поглядаєш на діла миру сього... (Панас Мирний); Терентій Михайлович — людина м'яка, добра, любить справедливість (Ю. Бедзик); Лишившись на людях тим самим славним і лагідним хлопцем, він наодинці щораз глибше поринав у самоспоглядання (В. Підмогильний); Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного і доброзичливого. Він звик до його задушевного голосу (О. Довженко); Мітла огненная світила, Неначе сонце, і дивилась На ту ослицю, що несла в Єгипет кроткую Марію (Т. Шевченко); Ваші риси — милі, кроткі — Довіку в пам'ять залягли! (П. Грабовський); — Народ у щасті милостивий... (Вас. Шевчук); Войцехова, що в часі похорону їх матері грала роль надзвичайно милосердної особи, взяла хлопців до себе (І. Франко); Заплакала (матір Божа) милосерда, Неначе за сином (Т. Шевченко); (Едіта:) Для щирої душі, незлого серця не треба красномовства, тільки правди (Леся Українка); Щирий і незлобивий у товаристві, він усім.. подобався (М. Чабанівський); Милі друзі літ моїх дитячих, щирі і незлобні диваки! Ви од кривд людських, недобрих мачух, На луги втікали, на річки (М. Рильський); Художник.. надав його обличчю відкрито веселого, доброго, зовсім гуманного виразу, а очам — беззлобної мудрої лукавості (О. Гончар); Сагайдачний.. рушає назустріч Замойському з привітною і благодушною всмішкою (З. Тулуб). — Пор. добрози́чливий, 1. чу́лий.

М'ЯКИ́Й (який легко вгинається при дотику, натискуванні тощо), ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, НЕТВЕРДИ́Й. Його ноги грузли в м'яких грядках (І. Нечуй-Левицький); Андрій більше не барився і поспішив до Орлика. Він погладив його широкий круп, поляскав долонею по теплій еластичній шиї (О. Гуреїв).

НІ́ЖНИЙ (приємний для сприймання, який не має в собі нічого різкого, дратівливого тощо), ЛА́ГІДНИЙ, ЛАСКА́ВИЙ, М'ЯКИ́Й, ТОНКИ́Й (про запах, смак, колір і т. ін. — приємний своєю вишуканістю). Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (І. Гончаренко); Із звисаючої лампи, ослоненої зеленою ажурною заслоною, розходилося ніжне, лагідне світло (О. Кобилянська); Одяг її завжди простий, кольори м'які, як і погляд карих очей з-під довгих вій (М. Томчаній); Весна була тепла: парувала земля, від перших листочків ішов тонкий аромат (П. Панч). — Пор. 1. приє́мний.

ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Глафіра встала з лави й плавними кроками пройшлася до печі (С. Чорнобривець); Мати з любов'ю споглядала плавкі, ретельні рухи дониних рук (Ірина Вільде); Затихає на урвищах розлога луна (О. Донченко); Чути було розложисту пісню, бубни, литаври (П. Панч); Розминулись рідні душі під пливучий спів музик (М. Рильський); -О! ви тут напевне знайдете її (філоксеру)!.. — додав він з округлим рухом рук (М. Коцюбинський); Після смачного обіду чи вечері м'якими кроками підходив (пан) до свіжої дівчини, солодко мружив на неї очі (М. Стельмах); Пластичні рухи, наче він виконував якусь пантоміму на сцені театру, а не робив звичайне діло (Ю. Смолич); Чіткий, еластичний, карбований крок — Це — Льова Орєхов (І. Нехода); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (М. Коцюбинський); Орлова трималася в танці вільно, рухи її були широкі, граціозні (О. Сизоненко); Слухала вона рівний Катрин голос ласкавий (Б. Грінченко).

ПОСТУ́ПЛИВИЙ (який не любить сперечатися, схильний до поступок), ПОКЛА́ДЛИВИЙ, ПОДА́ТЛИВИЙ, ПІДДА́ТЛИВИЙ, М'ЯКИ́Й, НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ. Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю. Бедзик); Вам чомусь імпонує покладливий Лісовський і не подобається вимогливий Кривда (Р. Іваничук); Порфир.. ніяк не міг виправдати жорстокої впертості, що її зараз виявляв такий ніби завжди податливий Гена Буткевич (О. Гончар); Не дуже піддатлива (Килина), як інші, ні в чому не любила поступатись... (Є. Гуцало); (Бабич:) Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (І. Франко); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс). — Пор. згі́дливий.

СВІ́ЖИЙ (який недавно спечений і не втратив своїх попередніх якостей — про хліб і подібні вироби), ГАРЯ́ЧИЙ, ТЕ́ПЛИЙ, М'ЯКИЙ. Вони щодня становлять на моїм столі гарні страви, смачну печеню, свіжий хліб (Г. Хоткевич); Ще теплі пиріжки; Сюди до мене, м'яких, гарячих буханців (Панас Мирний).

ТЕ́ПЛИЙ (приємний для зору, слуху тощо), М'ЯКИ́Й, ПАСТЕ́ЛЬНИЙ (про забарвлення). Тепле.. світло виповнило хату (М. Коцюбинський); Ах, я не маю теплих слів Намалювати ту хвилину (М. Хвильовий); Бачу постать у сонці знайому, чую мову і теплу, й суху... (В. Сосюра); За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м'якими тонами мармуру й позолоти (Л. Дмитерко); Все на ній було, з ніг до голови, ніби в пастельних фарбах (М. Томчаній). — Пор. неяскра́вий.