набожний

Значення в інших словниках

1. набожний — набо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
2. набожний — див. побожний Словник синонімів Вусика
3. набожний — -а, -е. Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди. || Власт. релігійній людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. набожний — Побожний Словник чужослів Павло Штепа
5. набожний — НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже набожна (І. Цюпа); Набожна жінка Грицька П'яного розповіла, що ніби у воду канула їхня рябенька курка .. Словник української мови у 20 томах
6. набожний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови
7. набожний — НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Вже думали, чи не налагодилась княгівна [князівна] до кляштору, бо дуже була набожна (Стор., І, 1957, 368); Матері Левко не любив. Словник української мови в 11 томах