набожно

Набо́жно

нар. Набожно, благочестиво.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набожно — набо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. набожно — Присл. до набожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набожно — НАБО́ЖНО. Присл. до набо́жний. [В'язень:] Дозволь мені хоч глянути на тебе! Дозволь мені поцілувать набожно край одіжі твоєї! (Леся Українка); Вона [сестра-жалібниця] ще набожно похитала над хворим головою, тяжко зітхнула, підіймаючи вгору очі, і тихо вийшла (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. набожно — НАБО́ЖНО. Присл. до набо́жний. [В’язень:] Дозволь мені хоч глянути на тебе! Дозволь мені поцілувать набожно край одіжі твоєї! (Л. Укр., II, 1951, 188); Вона [сестра-жалібниця] ще набожно похитала над хворим головою, тяжко зітхнула, підіймаючи вгору очі, і тихо вийшла (Ірчан, II, 1958, 176). Словник української мови в 11 томах