1. Словник української мови Грінченка

набутися

I. Набува́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. набутися, -будуся, -дешся, гл.

1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться.

2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Грин. III. 397. Не довго я у свого батечка набувся. Федьк. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671.

3) Въ посл.: Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. Ном. № 5680.

4) Пить, напиться (водки). Шух. І. 41.

---------------

II. Набува́тися, -ваюся, -єшся

сов. в. набутися, -буюся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набутися — набу́тися 1 дієслово доконаного виду побути довго, досхочу набу́тися 2 дієслово доконаного виду взутися Орфографічний словник української мови
  2. набутися — I див. набуватися I. II див. набуватися III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набутися — НАБУ́ТИСЯ¹ див. набува́тися¹. НАБУ́ТИСЯ² див. набува́тися². Словник української мови у 20 томах
  4. набутися — НАБУ́ТИСЯ¹ див. набува́тися¹. НАБУ́ТИСЯ² див. набува́тися³. Словник української мови в 11 томах