набутися

Значення в інших словниках

1. набутися — набу́тися 1 дієслово доконаного виду побути довго, досхочу набу́тися 2 дієслово доконаного виду взутися Орфографічний словник української мови
2. набутися — I див. набуватися I. II див. набуватися III. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набутися — НАБУ́ТИСЯ¹ див. набува́тися¹. НАБУ́ТИСЯ² див. набува́тися². Словник української мови у 20 томах
4. набутися — I. Набува́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. набутися, -будуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Грин. III. 397. Не довго я у свого батечка набувся. Словник української мови Грінченка