1. Словник української мови Грінченка

наважити

Нава́жити, -ся

см. наважувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважити — нава́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наважити — див. наважувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наважити — НАВА́ЖИТИ див. нава́жувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наважити — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. наважити — НАВА́ЖИТИ див. нава́жувати. Словник української мови в 11 томах