наварити

Значення в інших словниках

1. наварити — навари́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. наварити — [наваритие] -ар'у, -ариеш; нак. -ри, -р'іт' Орфоепічний словник української мови
3. наварити — див. наварювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наварити — НАВАРИ́ТИ¹ див. нава́рювати¹. НАВАРИ́ТИ² див. нава́рювати². Словник української мови у 20 томах
5. наварити — Наварила борщу, тай тепер не вихлещу. Наробила тільки клопоту, що й годі позбутися його. Наварив каші, тепер їж. Значіння, що й попереднє. Сам пива наварив, сам і пити будеш. Сам наробив клопоту, сам і відвічати будеш. Приповідки або українсько-народня філософія
6. наварити — ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким. Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний); — Він, — каже (Гриць до Івана), — гордий. Фразеологічний словник української мови
7. наварити — НАГОТУВА́ТИ (НАГОТО́ВИТИ рідше) (приготувати багато їжі, страв), НАПО́РАТИ, НАВАРИ́ТИ (не тільки варячи, а й готуючи страву взагалі: зі сл. страва, їжа, обід, вечеря і т. ін. та інфін. їсти, обідати, вечеряти тощо). — Недок. Словник синонімів української мови
8. наварити — Навари́ти, -варю́, -ва́риш, -ва́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. наварити — НАВАРИ́ТИ див. нава́рювати. Словник української мови в 11 томах