навстоячки
Навстоячки
нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навстоячки — навсто́ячки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навстоячки — пр. стоячи, стоячки, навстойки, на ногах, д. стоя; (навсторч) СТОРЧ. Словник синонімів Караванського
- навстоячки — присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навстоячки — НАВСТО́ЯЧКИ, НАСТО́ЯЧКИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. – Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (І. Нечуй-Левицький); В шинку було пусто. Словник української мови у 20 томах
- навстоячки — Навсто́ячки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навстоячки — НАВСТО́ЯЧКИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. — Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (Н.-Лев., І, 1956, 126); Один олень підгорнув ноги й ліг. Троє.. продовжували навстоячки жувати жуйку (Трубл., II, 1950, 25). Словник української мови в 11 томах