1. Словник української мови у 20 томах

навстоячки

НАВСТО́ЯЧКИ, НАСТО́ЯЧКИ, присл.

У стоячому, вертикальному положенні; стоячи.

– Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (І. Нечуй-Левицький);

В шинку було пусто. Рідко коли який робітник або міщанин заходив, випивав настоячки чарку горілки, гладив і йшов далі (І. Франко);

Він [гетьман] схопився на ноги, поснідав навстоячки, вийшов з шатра (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навстоячки — навсто́ячки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навстоячки — пр. стоячи, стоячки, навстойки, на ногах, д. стоя; (навсторч) СТОРЧ. Словник синонімів Караванського
  3. навстоячки — присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навстоячки — Навсто́ячки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. навстоячки — НАВСТО́ЯЧКИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. — Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (Н.-Лев., І, 1956, 126); Один олень підгорнув ноги й ліг. Троє.. продовжували навстоячки жувати жуйку (Трубл., II, 1950, 25). Словник української мови в 11 томах
  6. навстоячки — Навстоячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154. Словник української мови Грінченка