1. Словник української мови Грінченка

навстяж

Навстяж, навстяжи

нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навстяж — НА́ВСТЯЖ, розм., присл. Те саме, що на́встіж. Сінешні двері стояли навстяж (Т. Осьмачка). Словник української мови у 20 томах
  2. навстяж — На́встіж і на́встяж, присл. на́встяж, присл. = на́встіж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)