1. Словник української мови у 20 томах

навстяж

НА́ВСТЯЖ, розм., присл.

Те саме, що на́встіж.

Сінешні двері стояли навстяж (Т. Осьмачка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навстяж — На́встіж і на́встяж, присл. на́встяж, присл. = на́встіж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. навстяж — Навстяж, навстяжи нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169. Словник української мови Грінченка