навідати
Навідати, -ся
см. навідувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навідати — наві́дати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навідати — див. навідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навідати — НАВІ́ДАТИ див. наві́дувати. Словник української мови у 20 томах
- навідати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- навідати — Наві́дати, -даю, -даєш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навідати — НАВІ́ДАТИ див. наві́дувати. Словник української мови в 11 томах