навідини
Навідини, -дин
ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навідини — наві́дини множинний іменник Орфографічний словник української мови
- навідини — див. зустріч Словник синонімів Вусика
- навідини — -ин, мн. Те саме, що навідування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навідини — НАВІ́ДИНИ, дин, мн., розм. Навідування. Після навідин Соломії та переодягненого гітлерівського офіцера, котрий так і не відрекомендувався, я став чекати на татарську орду (Є. Гуцало); Він .. любить сльозливі навідини прохачів (Є. Словник української мови у 20 томах
- навідини — Наві́дини, -дин, -динам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)